Ультразвукова діагностика цереброваскулярних захворювань: стандарти досліджень — передусім

Тема ультразвукової діагностики цереброваскулярних захворювань привернула увагу як фахівців, які вже практикують УЗД судин шиї та голови, так і тих, хто, маючи досвід у діагностиці інших органів, у тому числі периферійних судин, ще тільки починає або планує проводити дослідження у галузі неврології. Багато з них хотіли послухати саме лектора — Марину Василівну Глобу, доктора медичних наук, старшого наукового співробітника Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова, доцента кафедри неврології № 1 НМАПО імені П.Л. Шупика.

Протягом двох днів курсанти ознайомилися або систематизували свої знання із УЗ дуплесного/триплексного сканування (УЗДС) екстракраніальних відділів брахіоцефальних судин та транскраніального дуплексного сканування (ТКДС) інтракраніальних судин.

Лектор провела майстер-клас на апараті Aplio 500 Platinum Series виробництва Canon Medical Systems, під час якого учасники школи мали змогу звернути увагу на методичні аспекти дослідження сонних, хребтових, підключичних артерій та артерій основи мозку. Продемонстровані етапи діагностики структурних змін судин, послідовність оцінки характеру та показників кровотоку. У пацієнта встановлено наявність атеросклеротичних змін в біфуркації сонних артерій, проведені вимірювання ступеня стенозу та оцінка його гемодинамічної значущості.

Під час лекцій М.В. Глоба звернула особливу увагу на важливість стандартизації досліджень та використання єдиних протоколів. Українські стандарти мають відповідати усім міжнародним нормам, основуватися на досвід стандартизації провідних країн. Так міжнародні настанови рекомендують обов’язкове застосування мультипараметричного підходу до визначення характеру і ступеня ураження артерій.

Певною проблемою є відсутність загальноприйнятих критеріїв щодо оцінки структурних уражень судин. Розбіжності стосуються як окремих підходів до методології дослідження, так і форм протоколів. Крім того, вони обумовлені оператор-залежним характером методу. Також суб’єктивним фактором є окремі відмінності вітчизняної та зарубіжної шкіл. Саме затвердження єдиних стандартів із впровадженням їх у практику усіх закладів, незалежно від рівня, будуть сприяти униканню розбіжностей у трактуванні результатів досліджень. Це є особливо актуальним для ангіологічних УЗ досліджень, зокрема спостереження стено-оклюзуючих процесів у магістральних артеріях шиї та голови у динаміці, моніторингу мозкового інсульту, УЗ контролю ефективності хірургічного та медикаментозного лікування тощо.

Марина Василівна зупинилася на показаннях до проведення УЗДС судин шиї та голови. Це, зокрема:

—  клінічні ознаки гострого або хронічного порушення кровообігу головного мозку (транзиторна ішемічна атака, гострий та перенесений інсульт, хронічна ішемія головного мозку);

—  фактори ризику виникнення цереброваскулярних захворювань (куріння, гіперліпідемія, ожиріння, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет);

—  ознаки ураження інших артеріальних басейнів за системного характеру судинних процесів (захворювання, перебіг яких супроводжується мікро- та макроангіопатією);

—  припущення про ураження магістральних артерій шиї (асиметрія або відсутність пульсу на магістральних судинах, виявлення шуму при аускультації судин);

—  припущення про травматичне ушкодження судин шиї;

—  розлади зору;

—  клінічні, анамнестичні або нейровізуальні ознаки ураження інтракраніальних артерій;

—  виявлення стенозу магістральних артерій шиї у динаміці;

—  післяопераційний контроль магістральних судин шиї;

—  оцінка стану кровообігу головного мозку до і після реконструктивних втручань на його магістральних судинах.

Що стосується протипоказань для УЗДС та ТКДС досліджень, то вони є відносними. Так при стані після нещодавнього хірургічного втручання на шиї можна виконати дослідження, не торкаючись безпосередньо післяопераційної рани. Пацієнтам, які не можуть перебувати у лежачому положенні дослідження проводиться у положенні сидячи. Найскладнішим є проведення УЗД пацієнтам із порушенням ментального стану або неконтрольованими рухами, але і у цих випадках можна вирішити проблему за допомогою медикаментозного сну.

Найкращим вибором для якісної УЗД в ангіоневрології є апарати експертного та високого класу з режимом кольорового доплера, програмним забезпеченням та наявністю спеціалізованих датчиків 5-10 МГц (лінійного) та 2МГц (фазованого).

Визначальним для ефективної діагностики є кваліфікація лікаря, який поряд із досконалим знанням анатомії, патофізіології судинних захворювань, розумінням фізики ультразвуку та основ гемодинаміки, вміє коректно користуватися налаштуваннями та індивідуально підбирати режими сканування, грамотно інтерпретувати зображення.

Головним завданням фахівців, які працюють у багатопрофільних закладах, є встановлення структурного ураження судини, визначення проблеми та скерування пацієнта до відповідного фахівця-клініциста, який має прийняти рішення щодо лікувальної тактики або уточнюючого дослідження із використанням інших модальностей та, у разі необхідності, направити пацієнта до високоспеціалізованого закладу.