Canon Medical Systems
01135
Київ
вул. Григорія Андрющенка, 7/19
Olha.Runkova@inmedua.com
https://www.canon-medical.com.ua/img/header/Logo_Canon_Medical_Systems_2018.svg

Оманлива простота УЗД порушень формування кульшового суглоба у дітей першого року життя


Для розповсюдження зверніться до нашої контактної особи Olha.Runkova@inmedua.com

Оманлива простота УЗД порушень формування кульшового суглоба у дітей першого року життя

Цей курс, який було запропоновано слухачам Школи УЗ-діагностики, відбувся 5 травня 2019 року за підтримки компанії Canon Medical Systems. Його автор — Ганна Яківна Вовченко, к. мед. н., головний лікар МЦ «Сучасна ортопедія». Ортопед за фахом, вона отримала другу спеціальність з УЗ-діагностики та однією з перших в Україні впровадила у клінічну практику методику УЗ-дослідження суглобів.

«На початку 90-х мені пощастило навчатися в Австрії у всесвітньо відомого професора Р. Графа, який наприкінці 70-х років минулого сторіччя стояв біля витоків використання УЗД для діагностики патологій кульшових суглобів, —згадує Г.Я. Вовченко, розпочавши лекцію з історії методу. — У 1980-му він розробив скринінгову методику УЗД кульшових суглобів, яка дала змогу значно підвищити рівень виявлення аномалій їх формування у найранішому неонатальному періоді.

Раніше дисплазія кульшових суглобів (ДКС) діагностувалася за такими клінічними ознаками, як асиметрія складок на стегнах, обмеження розведення стегон або їх надлишкова ротація (при вивихах). Але у 30 % при наявності цих симптомів дисплазія відсутня, а у 20 % дисплазія наявна при відсутності асиметрії стегнових складок, тому ці ознаки мають невелику діагностичну цінність. Єдиним методом точної діагностики ДКС був рентген, який призначали тільки після трьох місяців, тому що до цього часу тканини головки стегна не рентгенконтрастні. Тобто час лікування у ранньому періоді життя дитини було упущено. Також небезпечність рентгенопромінення частіше ніж раз на три місяці стала причиною того, що носіння стремен призначалося саме на цей строк. При потребі лікування продовжувалося теж на три місяці, до наступного рентген-дослідження.

Історія впровадження УЗД кульшових суглобів мала багато спірних моментів. Так європейська, зокрема скандинавська, методика базувалася на дослідженні суглоба у стабільному стані, в той час як у США цікавилися саме динамікою. Тільки на початку 90-х будо досягнуто міжнародного консенсусу щодо проведення дослідження у динаміці».

Сьогодні золотим стандартом діагностики ДКС є УЗД. Контроль лікування за допомогою УЗ може проводитися у будь який час, тому малюку не потрібно носити стремена зайві місяці. Найінформативнішою та простою є скринінгова методика УЗД кульшових суглобів Р. Графа, завдяки якій можна не лише візуалізувати суглоб за лічені секунди, але і провести функціональні проби для уточнення статичної картини. Р. Граф визначив ключові точки, за якими проводиться дослідження: кісткова криша, кістковий еркер і хрящова криша (ядро окостеніння не враховується у цій класифікації). Така уніфікація дослідження дає змогу спостерігати динаміку лікування незалежно від того, хто і де проводить дослідження.

Важливим є те, що коли лікування розпочато у перший місяць після народження, то триває воно, у більшості випадків, до півтора місяця. А якщо пізніше — то затягується від трьох місяців до півроку. Звісно, у перші місяці життя лікування переноситься набагато легше як для малюків, так і для батьків.

В Україні ДКС різного ступеня важкості виявляється приблизно у 7 % новонароджених. У більшості випадків для корекції вади достатньо лікувальної гімнастики та масажу, до 1 % немовлят потребує носіння стремен. Один новонароджений на 1000 має вивих стегна.

Причинами аномалій розвитку кульшових суглобів є спадковість, сідничне передлежання, патології першого триместру вагітності, маловоддя та багато інших. Примітно, що схильність до ДКС має й національні ознаки. Так у Чехії рівень ДКС є значно вище середньоєвропейського. Тому саме у Чехії вперше в Європі стали проводити 100 % УЗД-скринінг новонароджених у перші 4–5 днів життя. У деяких країнах прийнято проводити скринінг новонароджених з групи ризику, що, по суті, сягає 50 %.

Лектор акцентувала увагу на те, що заключення фахівця УЗД має бути повністю зрозумілим ортопедам-клініцистам, воно має стати відправною точкою для прийняття рішення щодо лікування.

Існує п’ять категорій заключень стосовно аномалій ДКС:

1 — норма;

2 — затримка формування (пограничний стан);

3 — дисплазія;

4 — підвивих;

5 — вивих.

Найбільше сумнівів викликає саме друга категорія, яка потребує уважного спостереження. Якщо протягом місяця ситуація не нормалізується, або відсутня динаміка, то потрібно починати лікування дисплазії.

Підступність непролікованого ДКС у тому, що він може не турбувати у дитинстві та юнацтві, а проявитися лише після 30 років. З віком стан суглобів погіршується і у 50—60 років виникає потреба у трансплантації штучного суглоба.

Важливою складовою курсу була практична робота, під час якої слухачі самостійно провели аналіз УЗ-знімків клінічних випадків із встановленням діагнозу та подальшим розбором помилок.

Також під час курсу булі розглянуті питання УЗД колінного суглоба у дітей, у тому числі спортсменів, а також дослідження дітей із ювенільним ревматоїдним артритом.

Протягом майстер-класу, який Ганна Яківна провела на апараті Aplio Platinum Series 300, курсанти ознайомилися із технологічними нюансами проведення УЗ діагностики суглобів, також вони мали змогу потренуватися у проведенні УЗД.

Такий формат курсу є дуже ефективним для слухачів, як для початківців, так і для тих, хто вже має досвід роботи.