Canon Medical Systems
01135
Київ
вул. Григорія Андрющенка, 7/19
pr@inmedua.com
https://www.canon-medical.com.ua/img/header/Logo_Canon_Medical_Systems_2018.svg

Школа ехокардіографії: можливості, труднощі та ризики при діагностиці серцево-судинних захворювань


Для розповсюдження зверніться до нашої контактної особи pr@inmedua.com

Школа ехокардіографії: можливості, труднощі та ризики при діагностиці серцево-судинних захворювань

Чергова школа ехокардіографії від Української Асоціації фахівців з ультразвукової діагностики і Українського Допплерівського Клубу за підтримки компанії Canon Medical Systems відбулася 17–18 листопада.

Програма школи була розрахована на тих, хто освоїв УЗД і хоча б на початковому рівні володіє основами ЕхоКГ. Тому серед її учасників переважали фахівці функціональної і УЗ-діагностики із досвідом ехокардіографії. Але були й кардіологи та терапевти, котрі бачать перспективу в оволодінні діагностичними технологіями ЕхоКГ. Більшість приїхала саме на лектора.

В’ячеслав Михайлович Бешляга — кандидат медичних наук, лікар функціональної діагностики вищої категорії, завідувач відділенням ультразвукової діагностики Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН, де він працює вже 31 рік. На його особистому рахунку понад 140 тисяч ЕхоКГ обстежень, він має найбільший в Україні практичний досвід діагностики пацієнтів із складними вродженими і набутими вадами серця та інших захворювань серцево-судинної системи.

За два дні В.М. Бешляга охопив майже всі аспекти діагностики серцево-судинних захворювань, детально розглянув питання ЕхоКГ вроджених та набутих вад серця; критичних вад серця у новонароджених, які потребують невідкладної хірургічної корекції; ішемічної хвороби серця; гіпертрофічної та дилатаційної кардіоміопатії; найбільш важких життєво загрозливих станів — інфекційний ендокардит, розшаровуюча аневризма аорти, пухлини серця.

Теоретична частина була підкріплена майстер-класом, який лектор провів на апараті Aplio 300. Він продемонстрував алгоритм ЕхоКГ-обстеження пацієнтів із патологією серця, нові технології сучасної апаратури. В учасників конференції було багато питань стосовно тонкощів налаштувань апаратури для досягнення максимально якісного зображення структур серця.

Свою лекцію В’ячеслав Михайлович розпочав із цікавого випадку. До Інституту імені М.М. Амосова був направлений 53-річний чоловік, в котрого під час обстеження виявили систолічний шум. До цього він не мав жодних скарг на серце, усі показники були у нормі. При ЕхоКГ діагностовано дефект міжшлуночкової перегородки. Пацієнта направили в Інститут ім. М.М. Амосова для закриття дефекту оклюдером. При обстеженні В.М. Бешляга виявив унікальну аномалію розвитку серця — множинні атріовентрикулярні клапани. У чоловіка був додатковий тристулковий клапан, який відкривався з правого передсердя в лівий шлуночок з невеликою недостатністю, що імітує різновид дефекту міжшлуночкової перегородки за типом косого атріовентрикулярного каналу. Тож показань до оперативного втручання не було.

У багатьох випадках ЕхоКГ є методом діагностики першого порядку захворювань серця та магістральних судин. Так при вроджених і набутих вадах серця цей метод дає змогу візуалізувати зміни анатомічної структури серця, клапанів, міокарда. Такі ехо-знахідки, як вегетації, абсцеси, деструкція клапанів є головними критеріями у діагностиці інфекційного ендокардиту. До речі, це життєзагрозливе захворювання за своїми проявами часто маскується під респіраторні, гематологічні та інші хвороби. Лікарі у багатьох випадках не спрямовують хворого до кардіолога, не призначають йому ЕхоКГ, що призводить до тяжких наслідків. Тому дуже важливо, щоб при тривалій хворобі, яка супроводжується підвищеною температурою, своєчасно діагностувати або виключити інфекційний ендокардит. Дуже важливо, щоб перша підозра виникала в лікарів первинної ланки.

Ще одна смертельна загроза — розшаровуюча аневризма аорти іноді видає себе за загострення захворювань опорно-рухового апарату або шлунково-кишкового тракту, що теж потребує від відповідних спеціалістів якомога швидше скерувати пацієнта на ЕхоКГ.
При ішемічній хворобі серця ехокардіографія є основним дослідженням не тільки при первинній діагностиці але й для діагностики ускладнень — локальних дисфункцій міокарда, аневризми лівого шлуночка після інфаркту міокарда, розривів міжшлуночкової перегородки, відриву папілярного м’яза, гострої та хронічної мітральної недостатності тощо.

— Ми в Інституті постійно стикаємось із випадками недіагностованих у дитинстві або неправильно діагностованих вроджених вад серця, — підкреслює В.М. Бешляга. — Нерідко перша підозра з’являється при частих і тривалих респіраторних захворюваннях або в юнаків при обстеженні у військкоматі і навіть виявляється випадковою знахідкою у дорослому віці. Таких прикладів можна згадати безліч. Щоб уникнути важких наслідків, зменшити летальні результати, УЗ-дослідження серця має бути обов’язковим не тільки при будь яких типових та нетипових скаргах пацієнта, а і обов’язковою складовою регулярних профілактичних оглядів.

Клінічні випадки, представлені у лекції, безумовно більш специфічні для кардіохірургічної клініки. Якісна деталізована візуалізація обумовлена можливостями апарата (я працюю на Aplio Artida). У практиці лікарів з багатопрофільних лікарень і діагностичних центрів такі випадки можуть бути одиничними або зовсім не зустрічатися.

Головне завдання фахівців цих закладів — вчасно побачити, запідозрити, поставити під питання відхилення від норми і скерувати пацієнта до спеціалізованого закладу для детальнішого обстеження. Найнебезпечніше для нього — остаточний висновок при відсутності впевненості або впевненість, яка ґрунтується на недостатності знань, помилкових висновках, ігноруванні низьких можливостей УЗ-апарата.

— У більшості країн Заходу кожен кардіолог повинен мати навички ЕхоКГ та застосовувати його у своїй практиці. В Україні теж все більше клініцистів прагнуть до освоєння УЗД. До речі, клініцисти, котрі досконало володіють своїм напрямком, розуміють, які саме відхилення від норми вони мають шукати, стають гарними діагностами за умови освоєння можливостей сучасних УЗ-систем, фізики ультразвуку, техніки проведення сканування. Важливо розуміти вікові зміни організму людини. Якщо деякі показники у молодому віці свідчать про патологічні порушення, то для людини після 50–60 років вони можуть бути варіантом норми, — вважає лектор. — Наприклад, вікові фіброзні зміни клапанів з невеликою недостатністю, відкладення кальцію у фіброзному кільці мітрального і аортального клапанів, наростаюча дисфункція діастоли міокарда.

Використання новітніх методик ехокардіографії дає змогу у 80 % пацієнтів проводити передопераційний відбір лише за даними ЕхоКГ, не застосовуючи катетеризацію порожнин серця й ангіокардіографію. Це особливо важливо для діагностики новонароджених та дітей раннього віку. Саме завдяки проведенню точної передопераційної діагностики складних вроджених вад серця (гіпоплазія лівих і правих відділів серця, транспозиція магістральних судин, тотальний аномальний дренаж легеневих вен, атрезія легеневої артерії, загальний артеріальний стовбур тощо) стало можливим впровадження у клінічну практику хірургічного лікування немовлят з цими вадами.

Ехокардіографія також дає змогу визначитися із необхідністю проведення досліджень за іншими методами — КТ, МРТ, ангіографія, скласти оптимальний діагностичний маршрут пацієнта.

У більшості напрямків УЗ-діагностики рекомендується дотримання уніфікованих протоколів дослідження. Що стосується світової спільноти фахівців ЕхоКГ, то доцільність уніфікації протоколів є досить спірним питанням. У багатьох країнах прийнята довільна форма протоколів, в яких насамперед враховуються індивідуальні особливості пацієнта. Відсутність зайвих для конкретного випадку вимірювань і описів при наявності чітких відповідей саме на ті запитання, які виникають у клініцистів при обранні способу лікування, плануванні хірургічного втручання та інвазивних втручань, роблять медичний висновок ефективнішим інструментом, — акцентує В’ячеслав Михайлович.