Canon
01135
Київ
вул. Григорія Андрющенка, 7/19
Olha.Runkova@inmedua.com
https://www.canon-medical.com.ua/img/header/Logo_Canon_Medical_Systems_2018.svg

Школа-семінар УЗД в мамології: що повинні пропонувати діагности і на що чекають клініцисти


Для розповсюдження зверніться до нашої контактної особи Olha.Runkova@inmedua.com

3–4 березня відбулася школа-семінар Ультразвукова діагностика в мамології, яку провела Вікторія Олександрівна Сердюк, к.м.н., зав. відділення інноваційних технологій в ультразвуковій діагностиці Київського міського клінічного ендокринологічного центру.

У роботі школи взяли участь не тільки фахівці УЗД, які бажають освоїти новий напрям (УЗД молочної залози) або поглибити свої знання, а й мамологи, гінекологи, терапевти, які вважають перспективним використовувати УЗД МЗ у своїй практиці та пропонувати послуги із цього напряму.

Вікторія Сердюк вважає, що головним для досконалого проведення УЗ-діагностики молочної залози є глибоке розуміння нормальної анатомії, фізіології та ехо-структури органа в різні вікові та фізіологічні періоди, знання з патанатомії та класифікації захворювань і, звичайно, вміння професійно використовувати всі технічні та програмні можливості сучасного обладнання для детального обстеження.

Важливою складовою програми школи є майстер-клас, на якому лектор демонструє техніку проведення обстеження, презентує власний практичний досвід, дає рекомендації з тих чи інших нюансів дослідження, розкриває потенційні можливості апарату. Майстер-клас проходив на УЗ-апараті Aplio 500 Platinum Series.

Ми вирішили розглянути проблему УЗ-діагностики молочної залози з двох точок зору: фахівця УЗД та хірурга-мамолога – як замовника та споживача якісного дослідження.

Вікторія Олександрівна Сердюк:

–      Розуміння фізики ультразвуку, формування відображення  різних зон органа в різних станах – це першочергове, що має засвоїти лікар, перед тим як сісти за УЗ-апарат. Правильне розуміння можливостей і налаштування апарату в поєднанні з умінням грамотно проводити сканування для отримання оптимальної візуалізації патологічного середовища  є основою якісної діагностики.

Існують базові принципи та безліч нюансів, які необхідно засвоїти для ефективної роботи на тому чи іншому обладнанні. Так, компанія Сanon medical systems при встановленні обладнання завжди проводить навчання фахівців. Це дуже важливий етап, який дає можливість зрозуміти потенціал апарату, особливості його налаштування. 

Важливим є розуміння того, яких результатів дослідження варто очікувати від апаратів того чи іншого рівня, що саме вони здатні візуалізувати. Апарати різних рівнів мають різний набір опцій. Так, якщо в апаратах низького класу є тільки сіра шкала, у кращому випадку – допплер, то в апаратах експертного класу існує безліч технічних можливостей для оптимізації зображення в сірій шкалі, що дає більш інформативну сонографічну картинку та візуалізує деталі, яких не можна побачити на апараті нижчого класу.

Крім того, сучасні апарати експертного класу, такі як Aplio 500 Platinum Series, дозволяють проводити еластографію зсувної хвилі та компресійну еластографію, а також мають особливий допплерівський режим SMI, який дозволяє картирувати низькошвидкісні кровотоки.

Безумовно, велике значення має якісна підготовка фахівця з УЗ-діагностики. На жаль, нерідко лікар у своїй практиці використовує незначну частину можливостей апарату, відтак наявність висококласної апаратури відіграє тільки іміджеву роль і не забезпечує відповідну якість діагностики. Тому Школа УЗД ставить своєю метою підвищення кваліфікаційного рівня лікаря та формування в нього потреби і навичок постійної самоосвіти.

Фахівець-діагност повинен не тільки побачити патологію, а й грамотно сформулювати висновок. Я дотримуюся думки, що висновок УЗ-дослідження молочної залози має містити не тільки інформацію за шкалою BIRADS, а й особисту інтерпретацію лікаря, сформульовану у вигляді вірогідного діагнозу або диференційно-діагностичного ряду.  У висновку обов’язково повинно відображатися все те, що відрізняється від норми. Саме тому ми намагаємось включати у програми Школи якомога більше інформації з фундаментальних досліджень, із власного практичного досвіду, даних вітчизняної та закордонної літератури із сучасних аспектів діагностики.

Деякі колеги інтерпретують таку позицію як схильність до гіпердіагностики, але я вважаю, що це безпечніше, ніж упустити якийсь нюанс, що потягне за собою важкі наслідки. Якщо скрупульозність діагноста врятує хоча б одне життя, то, вважаю, вона того варта.

На жаль, в Україні далеко не всі заклади можуть дозволити собі обладнання експертного класу. Тому завдання фахівця, який працює на апараті невисокого класу, – чітко визначити, що саме викликає в нього сумніви, і в обов’язковому порядку рекомендувати пацієнту подальше обстеження у спеціалізованому закладі із сучасним висококласним обладнанням (можливо, із застосуванням інших методів променевої діагностики). Таким чином, на обладнанні низького класу зазвичай установлюється тільки проміжний вірогідний діагноз, який не може бути підставою для прийняття остаточного рішення стосовно вибору методу лікування.

Ігор Семенович Ковальчук, хірург-мамолог, лікар вищої категорії  Київського міського клінічного ендокринологічного центру:

–      Ми, клініцисти, є безпосередніми замовниками результатів досліджень. Адже саме від них залежить вибір способу лікування. Тривалий час "золотим стандартом" у діагностиці більшості захворювань молочної залози вважалася рентгенівська мамографія. У 80-х роках, наприклад,  ультразвукова сонографія розглядалася як додатковий метод дослідження. Проте вдосконалення ультразвукових апаратів, впровадження у практику сучасних датчиків поширюють можливості ехосонографії за допомогою технологій еластографії, допплерографії та значно підвищують інформативність ультразвукових досліджень.

Сьогодні багато клініцистів на першому етапі обстеження віддають перевагу УЗ-дослідженню, а при деяких захворюваннях, особливо в жінок молодого віку, воно є остаточним у постановці діагнозу. Але, безумовно, дослідження має проводитися на апараті експертного класу висококваліфікованими фахівцями. Причому результати досліджень, які проводяться в діагностичному центрі широкого профілю або в непрофільній клініці, можуть носити лише передбачуваний характер і слугувати приводом для направлення пацієнтки в спеціалізований медичний заклад для дообстеження та уточнення діагнозу.

На що перш за все очікує від УЗ-дослідження мамолог або онколог:

–     на виявлення вузлових утворень, оцінювання співвідношення різних тканинних компонентів, контурів (чіткі або не чіткі), кровотоку в пухлиноподібному утворенні,  виявлення процесу збільшення регіональних лімфатичних вузлів;

–      на повне описання  результатів із параметрами та обмірами та їх інтерпретацією.

Актуальною для клінічної мамології та онкології наразі є проблема підвищення ефективності діагностики захворювань молочної залози,  рецидивів після оперативних втручань із приводу раку, особливо при органозберігаючих операціях. Рання, а в низці випадків  доклінічна діагностика є реальною можливістю покращення результатів лікування захворювань молочної залози, профілактики та лікування раку, особливо його рецидивів.  Сучасні можливості ультразвукової діагностики в багатьох випадках успішно вирішують цю проблему, але тільки за умови відповідної кваліфікації фахівців-діагностів.