Canon Medical Systems
01135
Київ
вул. Григорія Андрющенка, 7/19
Olha.Runkova@inmedua.com
https://www.canon-medical.com.ua/img/header/Logo_Canon_Medical_Systems_2018.svg

Сучасні аспекти УЗД у мамології


Для розповсюдження зверніться до нашої контактної особи Olha.Runkova@inmedua.com

Сучасні аспекти УЗД у мамології

Методам дослідження молочної залози була присвячена чергова Школа ультразвукової діагностики від Української Асоціації фахівців з ультразвукової діагностики і Українського Допплерівського Клубу. Захід проходив за підтримки компанії Canon Medical Systems. Серед учасників, майже всі з яких працюють в УЗ-діагностиці, були гінекологи, мамологи, сімейні лікарі. Школа УЗД привернула увагу не лише українських фахівців, серед слухачів були й лікарі з Білорусі.

Лектор Вікторія Олександрівна Сердюк, кандидат медичних наук, завідувач відділення інноваційних технологій в ультразвуковій діагностиці Київського міського клінічного ендокринологічного центру, впевнена, що для досконалого УЗ-дослідження молочної залози перш за все необхідне глибоке розуміння нормальної анатомії, фізіології та ехоструктури органа в різні вікові та фізіологічні періоди, знання з патанатомії та класифікації захворювань і, звичайно, професійні навики використання усіх технічних і програмних можливостей сучасного обладнання, знання нюансів конкретного апарата, на якому проводиться дослідження.

Лектор розпочала курс із загальних питань нормальної анатомії молочної залози, зробивши акцент на особливостях ультразвукової структури органа в різні вікові та фізіологічні періоди. Молочна залоза зазнає значних анатомічних змін протягом життя жінки. Те, що є нормою у 20 років, у 50 — груба патологія, і навпаки. Якщо у молодому віці в жінки молочна залоза має переважно залозисту структуру, то після 50 років — превалює жирова тканина. У дівчаток до 12–13 років до початку менархе у початковій стадії молочні залози можуть розвиватися нерівномірно, залозиста тканина з’являється спочатку лише з одного боку, що може визивати тривогу в матусь. А іноді й лікарі приймають ці ущільнення за патологічні зміни.

Молочна залоза — складно керований орган, вона є мішенню 17-ти біологічно активних речовин. Вона дуже чутлива і залежна, поломка будь-якої ланки системи регуляції викликає зміни в її структурі та функції.

Велика увага була приділена запальним захворюванням молочної залози, їх класифікації, етіології, патогенезу, ехосеміотики маститів і абсцесу молочної залози. Також лектор розповіла про різноманітні підходи європейських, американської та пострадянської шкіл до інтерпретації дифузних гіперплазій, можливості й обмеження УЗ-діагностики дифузних доброякісних гіперплазій.

Сучасна УЗ-діагностика молочної залози — це мультипараметричне дослідження. До 90 % загальної інформації ми отримуємо у режимі сірої шкали. Для оцінки кровотоку, як у структурах органа, так і у новоутвореннях, використовується доплерівська методика. Головне — мати розуміння, де доплерографія працює найефективніше. Лектор поділилася зручною власною методикою для оцінки кровопостачання пухлин, яку називає системою п’яти типів кровотоків.

Найсучаснішою та інноваційною методикою є еластографія — оцінка жорсткості тканини. Досі не всі фахівці підтримують її доцільність. Справа в тому, що ця технологія є операторозалежною, діагностичний результат напряму залежить від кваліфікації лікаря. Серед технічних нюансів методу лектор підкреслила те, що на різних моделях апаратів існують різні налаштування та опції. Тому при зміні апарата потрібно вимагати цю інформацію від постачальника. Для оцінки злоякісних новоутворень бажано використовувати обидва методи — еластографії зсувної хвилі та кольорове картування. Але слід враховувати, що на маленьких утвореннях, до 1 см, зсувна хвиля не спрацьовує.

На конкретних прикладах з власної практики В.О. Сердюк показала особливості УЗ-дослідження вузлової гіперплазії, доброякісних утворень — кіст, папілом, фіброаденом, листоподібної пухлини, ліпоми, галактоцеле, олеогранулем, жирового некрозу. Особлива увага була приділена діагностиці різних форм злоякісних утворень — їх виявленню та спостереженню в процесі лікування. Важливим є можливості УЗ-діагностики раку молочної залози на ранніх стадіях (рак in situ). Для курсантів, більшість з яких працює у багатопрофільних закладах, дуже корисним було ознайомитися із прикладами складних випадків, таких як потрійний негативний рак, «непухлиноподібні» раки.

Другий день Школи було присвячено питанням сонографії лімфовузлів, УЗ-ознакам метастатичних лімфовузлів, діагностиці набряково-інфільтративних та інших форм раку, УЗ-діагностиці післяопераційних ускладнень і рецидивів раку молочної залози. Також було розглянуто актуальне питання виявлення порушень, пов’язаних із імплантатами молочних залоз. Патології грудних залоз зустрічаються й у чоловіків. Тому це питання теж не лишилося поза увагою.

Важливою складовою діагностики є грамотний висновок, який має стати, по суті, дорожньою картою для клініцистів. Протокол дослідження повинен відображати усі етапи дослідження — стан усіх шарів залози. Існують різні точки зору з приводу того, що доцільно включати до протоколу. Наприклад, з приводу доцільності вимірювання залозистого шару молочної залози, на думку В.О. Сердюк, це має сенс для відстеження процесів у динаміці. Стосовно розмірів патологічного утвору закордонні протоколи рекомендують вказувати три розміри. Вікторія Олександрівна вважає, що для оцінки досить двох — товщини і ширини, із вказанням орієнтації — горизонтальної чи вертикальної. Але з метою гармонізації із європейськими протоколами краще вказувати й третій розмір. Що стосується вертикальної орієнтації пухлини, то це червоний сигнал тривоги, що потребує уважного вивчення однорідності ехоструктури. Локалізація новоутворення визначається трьома параметрами: глибина, відстань від ореоли і орієнтація за годинниковою стрілкою. Ця інформація дає змогу клініцистам планувати адекватне лікування, обирати найефективніші методи.

Як завжди, важливою складовою програми Школи є майстер-клас. Він проходив на УЗ-апараті Aplio Platinum Series 300. Лектор продемонструвала техніку проведення обстеження, розкрила потенційні можливості апарата, презентувала власний практичний досвід, дала рекомендації з тих чи інших нюансів дослідження.