Canon Medical Systems
01135
Київ
вул. Григорія Андрющенка, 7/19
Olha.Runkova@inmedua.com
https://www.canon-medical.com.ua/img/header/Logo_Canon_Medical_Systems_2018.svg

Сучасна практика УЗД цереброваскулярних захворювань


Для розповсюдження зверніться до нашої контактної особи Olha.Runkova@inmedua.com

Сучасна практика УЗД цереброваскулярних захворювань

Можливості ультрасонографічних методів діагностики в галузі неврології та нейрохірургії продовжують викликати зацікавленість у фахівців відповідних напрямків. Перш за все це стосується діагностики цереброваскулярних захворювань і виявлення ознак порушень мозкового кровообігу. Оцінка стану церебральної гемодинаміки при багатьох судинних захворюваннях має першорядне значення при плануванні діагностичних і лікувальних заходів, визначенні показань до хірургічних втручань, прогнозуванні можливих ускладнень з боку ЦНС. Важливим аспектом є встановлення ризику цереброваскулярних подій у пацієнта, спрямованість самого пацієнта і лікуючого лікаря на відповідні профілактичні заходи.

Саме тому на чергову Школу УЗД за темою ультразвукової діагностики цереброваскулярних захворювань від Української асоціації фахівців з ультразвукової діагностики і Українського Допплерівського Клубу, яка відбулася 11–12 травня 2019 року за підтримки компанії Canon Medical Systems, зібралися як ті, хто вже практикує УЗД судин шиї та голови, так і ті, хто тільки планує включити у практику неврологічні УЗ-дослідження. Авторський курс з нейросонології представила Марина Василівна Глоба, доктор медичних наук, старший науковий співробітник Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова, доцент кафедри неврології № 1 НМАПО імені П.Л. Шупика.

В оновленому курсі М.В. Глоба робить акцент на сучасних тенденціях нейросонології, які були представлені на останніх міжнародних конгресах і вводяться у практику передових клінік світу. Українські фахівці працюють на тих же УЗ-апаратах, за тими ж методиками, що й закордонні колеги, тому результати їх досліджень, інтерпретація даних мають відповідати усім міжнародним стандартам.

Питання гармонізації вітчизняних стандартів дослідження із міжнародними вже не перший рік стоїть на піку актуальності. Дотримання єдиних стандартів із впровадженням їх у практику усіх закладів, незалежно від рівня, сприятимуть, перш за все, уникненню розбіжностей у трактуванні результатів досліджень, у тому числі клініцистами. Для УЗ-досліджень в ангіології це є особливо актуальним, зокрема це стосується діагностики стенозів сонних і хребтових артерій та їх спостереження у динаміці, визначення показань до хірургічного втручання, моніторингу церебральної гемодинаміки при мозковому інсульті, УЗ-контролю ефективності хірургічного та медикаментозного лікування тощо.

Сучасні міжнародні настанови рекомендують обов’язкове застосування мультипараметричного підходу до визначення характеру і ступеня ураження артерій. Безумовно, повною мірою це можливо виконувати на апаратах експертного класу. На жаль, не усі багатопрофільні лікарні оснащені такою технікою. Крім того, існують певні складні випадки, що потребують уточнення або подальшого дообстеження. Тому головним завданням фахівців, котрі працюють у цих закладах, є встановлення структурного ураження судини, визначення або підозра проблеми та скерування пацієнта до відповідного фахівця-клініциста у спеціалізований або високоспеціалізований заклад, у якому мають прийняти рішення щодо лікувальної тактики або уточнюючого дослідження. Так, наприклад, показаннями для проведення УЗ дуплексного/триплексного сканування (УЗДС) екстракраніальних відділів брахіоцефальних судин є:

  • клінічні ознаки гострого або хронічного порушення кровообігу головного мозку (транзиторна ішемічна атака, гострий та перенесений інсульт, хронічна ішемія головного мозку);
  • фактори ризику виникнення цереброваскулярних захворювань (куріння, гіперліпідемія, ожиріння, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет);
  • ознаки ураження інших артеріальних басейнів за системного характеру судинних процесів (захворювання, перебіг яких супроводжується мікро- та макроангіопатією);
  • припущення про ураження магістральних артерій шиї (асиметрія або відсутність пульсу на магістральних судинах, виявлення шуму при аускультації судин);
  • припущення про травматичне ушкодження судин шиї;
  • розлади зору;
  • клінічні, анамнестичні або нейровізуальні ознаки ураження інтракраніальних артерій;
  • дослідження стенозу магістральних артерій шиї у динаміці;
  • післяопераційний контроль магістральних судин шиї;
  • оцінка стану кровообігу головного мозку до і після реконструктивних втручань на його магістральних судинах.

Протягом першого дня було розглянуто ультразвукові критерії патології брахіоцефальних артерій, проблемні питання діагностики та можливі шляхи їх подолання, обговорені питання стандартів проведення та складання протоколів УЗДС. Особливу увагу лектор приділила віковим патологіям, а також вродженим вадам розвитку судин. Часто поза увагою фахівців залишаються проблем судин верхніх кінцівок, тому лектор торкнулася питання їх УЗД.

Основною темою другого дня було транскраніальне дуплексне сканування (ТКДС), його можливості у діагностиці цереброваскулярної патології, скануванні інтракраніальних судин, оцінці цереброваскулярного резерву та колатерального кровопостачання. Обговорені питання проведення функціональних тестів при рутинному та науковому рівнях УЗД, зокрема оцінка цереброваскулярної реактивності (метаболічні, ортостатичні проби), компресійний тест на загальній сонній артерії, функціональні рухові тести вертебро-базилярної недостатності. Надано інформацію про нові перспективні напрямки застосування нейросонології в неврології та нейрохірургії.

Протягом курсу багато уваги М.В. Глоба приділила демонстрації та аналізу складних і рідкісних випадків, розбору характерних помилок і неточностей у діагностиці. Під час майстер-класу, який проходив на апараті Aplio Platinum Series 300 учасники Школи мали змогу звернути увагу на методичні аспекти дослідження сонних, хребтових, підключичних артерій та артерій основи мозку. М.В. Глоба продемонструвала етапи діагностики структурних змін судин, послідовність оцінки характеру та показників кровотоку, формування висновку дослідження, пояснила нюанси дослідження і спірні питання, з якими фахівці можуть стикатися під час обстеження пацієнтів.