У чому запорука якості УЗ-діагностики захворювань щитоподібної залози

Чергова школа УЗ діагностики від Української Асоціації фахівців з ультразвукової діагностики та Українського Допплерівського Клубу, яка відбулася 6–7 жовтня, була присвячена проблемам дослідження щитоподібної залози.

Своїм багатим професійним досвідом поділилася Вікторія Олександрівна Сердюк, кандидат медичних наук, завідувач відділення інноваційних технологій в ультразвуковій діагностиці Київського міського клінічного ендокринологічного центру.
Показовим був склад учасників школи. Окрім фахівців УЗД і ендокринологів, значну долю слухачів складали терапевти, гінекологи та навіть урологи. Це свідчить про те, що наші фахівці добре розуміють актуальність мультидисциплінарних підходів до вирішення діагностичних питань.

Доцільно, щоб фахівець мав змогу провести дослідження щитоподібної залози, молочної залози, органів малого тазу, які працюють у тісній взаємодії й чутливо реагують на будь-які відхилення у роботі один одного. До речі, захворюваннями щитоподібної залози жінки страждають у 8–10 разів частіше, ніж чоловіки. Якщо пацієнтка направлена на УЗД щитоподібної залози, їй слід порекомендувати пройти УЗД молочної залози та органів малого тазу.

В.О. Сердюк впевнена, що запорукою якісної УЗ діагностики є, перш за все, блискуче знання анатомії, фізіології, патанатомії, досконале розуміння фізики ультразвуку, та ехо-структури органа, формування його відображення у різних зонах, із урахуванням стану, вікових та фізіологічних періодів. Необхідно вміти орієнтуватися у налаштуваннях апарата для отримання оптимальної візуалізації та найкращих результатів сканування, грамотно інтерпретувати зображення і оцінювати результати дослідження.

Від недостатнього розуміння ехоанатомії та ехосеміотики різноманітної патології органу можуть виникати серйозні діагностичні помилки, які, можливо, вартуватимуть пацієнтові навіть життя.

Вікторія Олександрівна звернула особливу увагу на те, що щитоподібна залоза (ЩЗ) у нормі може мати різні варіанти анатомічної форми. Наприклад, присутність додаткових або пірамідальних часток є дуже важливим фактором при плануванні операції. Так пірамідальна частка може досягати довжини до 4-х см і більше. Під час операції хірурги не завжди можуть побачити усю частку в операційній рані, тому їм важливо заздалегідь знати усі особливості форми залози, що дає змогу запобігти ризику хірургічних помилок, наприклад, неповного видалення при злоякісних пухлинах.

Під час дослідження, насамперед, потрібно звертати увагу на морфометрію ЩЗ, її ехогенність, контур, розташування та стан країв і капсул. Зважаючи на те, що форми ЩЗ можуть бути дуже складними, а розміри різними, єдиним узагальненим показником прийнято об’єм залози. Існує декілька способів його вимірювання. Найбільш оптимальним, рекомендованим ВООЗ, є спосіб Brunn. Сучасні УЗ апарати мають опцію, яка дає можливість швидко оцінити розміри і об’єм ЩЗ.

При дослідженні ЩЗ дуже важливим є вибір датчика. Це перш за все стосується залоз великих розмірів. При дослідженні такої залози лінійним датчиком на 7,5-12 мГц. втрати візуалізації можуть сягати до 50 %. Тому слід замінити датчик на конвексний із частотою 1,5–5 мГц.

Сучасне УЗ обладнання дає змогу проводити мультипараметричне УЗД щитоподібної залози. Режим Superb Microvascular Imaging (SMI), який дає змогу оцінити мікрокровотоки, — є суттєвою перевагою апаратів від Canon Medical Systems. Ще одна інноваційна технологія від цього виробника ASQ — акустичний кількісний аналіз структури із використанням необроблених даних сірошкального зображення — використовується для оцінки вираженості змін структури ЩЗ і виявлення ранніх «стертих» форм аутоімунного тиореоїдиту. Також багато уваги було приділено такій сучасній та ефективній методиці, як соноеластографія ( компресійна та зсувною хвилею), були проаналізовані власні данні, та данні з літератури і висвітлені певні практичні рекомендації.

За два дні роботи школи було детально розглянуто такі питання, як класифікація захворювань ЩЗ, аномалії її розвитку, УЗ діагностика дифузних захворювань ЩЗ (аутоімунний тиреоїдит, йодіндуційний тиреоїдит, підгострий і гострий тиреоїдити, тиреоїдит Рідля); вогнищевої патології ЩЗ (вузловий та багатовузловий зоб, який може складатися з таких різних за структурою та рівнем загрози для пацієнтів утворів, як гіперпластичні вузли і кісти, аденоми, злоякісні новоутворення), а також патології лімфовузлів шиї та прищитоподібних залоз. Особлива увага була приділена можливостям і обмеженням методу соноеластографії в диференціальній діагностиці злоякісних і доброякісних утворень, а також УЗ питанням пункційної біопсії, оперативних втручань та післяопераційного спостереження.

Традиційно майстер-клас проходив на УЗ апараті Aplio 500. Це була яскрава ілюстрація теоретичної складової заходу. Вікторія Сердюк поділилася власним практичним досвідом, розкривши різні нюанси і навики УЗ дослідження, дала цінні практичні рекомендації, розкрила потенційні можливості апарата і секрети їх ефективного використання.