Ультразвукові дослідження в неонатології

Андрій Миколайович Закревський, доцент кафедри неонатології ХМАПО, к. мед. н:

– УЗ-дослідження є надзвичайно важливим у неонатології завдяки відсутності променевого навантаження, неінвазивності, можливості проведення повторних досліджень біля ліжка хворого, що вкрай необхідно для своєчасної діагностики, лікування та виходжування новонароджених (особливо в умовах відділень інтенсивної терапії), і насамперед недоношених із критично низькою масою тіла (менш 1000 г.).  

Проте при всіх перевагах методу УЗД існують обмеження при обстеженні новонароджених. За короткий час потрібно отримати якісні зображення головного мозку, серця, печінки, нирок, оцінити центральну та церебральну гемодинаміку, використовуючи принцип ALARA (As Low As Reasonably Achievable – настільки низько, наскільки можна досягти у розумних межах).

Саме для вирішення таких завдань найбільш придатні апарати експертного класу, оскільки вони відповідають усім умовам проведення УЗ-дослідження – завдяки якості зображень (порівняно з МРТ), швидкості їх отримання та оптимізації, можливості використання інноваційних УЗ-методик поряд із високим рівнем безпеки. 

Декілька клінічних випадків із практики переконливо доводять необхідність проведення ультразвукових обстежень новонароджених на апаратурі експертного класу.

Приклад 1. Хлопчик С., народився в перинатальному центрі від третьої вагітності, передчасно, шляхом операції кесарів розтин (дистрес плода) в 34 тиж. з масою тіла 1090,0 г., розмірами 37–30–24 см; оцінка за шкалою Апгар – 5–7 балів. Скринінг плода, проведений у терміні гестації 19 і 29 тижнів, не виявив вродженої вади серця (ВВС). Із першої доби життя стан дитини тяжкий за рахунок кардіо-респіраторних порушень з ознаками застійної пневмонії. Діагноз ВВС: дефект аортолегеневої перегородки – аортолегеневе вікно, відкрита артеріальна протока, функціонуючий овальний отвір, легенева гіпертензія – був установлений досвідченими фахівцями після цільового обстеження серця на апараті експертного класу.    

Дитина переведена до відділення кардіохірургії та невідкладної кардіології ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України», де проведено зондування порожнин серця, підтверджено діагноз ВВС. Проведено хірургічне лікування – закриття аортолегеневого вікна, перев’язка артеріальної протоки. Дитина через 7 діб з поліпшенням переведена до перинатального центру для подальшого виходжування та лікування.

Приклад 2. Хлопчик П., народився в ХМПЦ від першої вагітності на фоні ознак матково-плацентарної інфекції в 39 тиж., пологи самостійні, навколоплідні води світлі, з масою тіла 3700,0 г, зріст 54 см, ОГ 35 см, ОГК 34 см, оцінка за шкалою Апгар – 8–9 балів. У віці 8 годин відмічалося погіршення стану за рахунок неврологічної симптоматики – судом,  дихальної недостатності; дитина переведена на ШВЛ. Діагностована неонатальна гіпоглікемія (2,1 ммоль/л), корегована 10% розчином глюкози. Рівень гормонів Т4, ТТГ, інсулін, паратгормон у межах норми. Показники глікемії коливалися в межах 2,0–6,5 ммоль/л. 

При рутинних ультразвукових дослідженнях патології підшлункової залози не було виявлено.  Проведено цільове ультразвукове сканування з використанням сучасних ультразвукових технологій біля ліжка хворого у стані фізіологічного сну. Визначено вогнищеве ураження підшлункової залози зниженої ехогенності, розмірами  6х5х2 мм, по дорзальній поверхні на межі тіло-хвіст – інсулома (рис. 2). 

У віці 3,5 міс. дитина направлена до Hans Christian Andersen Children’s Hospital, де визначена генетична мутація  ABCC8  Q923X. Проведена 18F*DOPA PET/CT, підтверджено вогнищеве ураження підшлункової залози на межі тіло-хвіст (рис. 3).

Проведено хірургічне видалення інсуломи без додаткової резекції підшлункової залози. Рівень глюкози в крові прийшов до норми відразу. 

Приклад 3. Новонароджений Р., доношений, перший із трійні, народився з помірною асиметричною вентрикулодилатацією, виявленою пренатально.

При рутинному обстеженні було виявлено субепіндемальний крововилив 1 ступеня зліва, асиметричну вентрикулодилатацію, перивентрикулярну ішемію переважно зліва (рис. 4). 

Використання методу SMI дозволило визначити ішемічний інфаркт перивентрикулярної зони лобної частки зліва з деструкцією речовини мозку у вигляді дрібних кіст – до 1,5 мм (рис. 5А). Після проведеного лікування та реабілітації через 1 місяць спостерігалося відновлення кровотоку в зоні інфаркту, кісти не збільшувалися, розвиток дитини відповідає віку (рис. 5Б).

Для підвищення ефективності надання допомоги новонародженим із перинатальною патологією важливе значення має можливість проведення в перші дні після народження УЗД на апаратах високого експертного класу в умовах перинатальних центрів ІІІ рівня надання медичної допомоги.

Ультразвуковими апаратами експертного класу для обстеження не тільки жінок, а й НОВОНАРОДЖЕНИХ мають бути оснащені всі перинатальні центри України.

Професіональне використання високоякісного ультразвукового обладнання – це точні та своєчасні діагнози у новонароджених і дітей раннього віку, економія часу та витрат на повторні обстеження, база даних для катамнестичного спостереження новонароджених із будь-якою патологією, чітко визначений маршрут пацієнта в сучасних умовах надання перинатальної допомоги дітям України.

Дякуємо Андрію Миколайовичу Закревському за надану інформацію.