Практичні та ідеологічні підходи до УЗД судин нижніх кінцівок

Захворювання судин нижніх кінцівок відносять до хвороб цивілізації, незважаючи на спадкову схильність до їхнього розвитку та розплату людства за прямоходіння. Ця проблема була актуальною ще з древніх часів, і вдосконалення методів її вирішення завжди є і буде у пріоритеті. Питання ультразвукової діагностики артерій і вен нижніх кінцівок розглянули 9–10 березня 2019 року у Школі ультразвукової діагностики, яка організована Українською Асоціацією фахівців з ультразвукової діагностики і Українським Допплерівським Клубом за підтримки компанії Canon Medical Systems.

Авторський курс представила Алла Олексіївна Гуч, д. мед. н., провідний науковий співробітник ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України», президент Українського допплерівського клубу. Вона прийшла у діагностику із багажем клінічних знань і багаторічною хірургічною практикою. Фахівець впевнена, що успішний і затребуваний лікар УЗД повинен досконало знати і розуміти анатомію, патанатомію, фізіологію, клініку розвитку захворювань, показання до хірургічних втручань, можливі постопераційні ускладнення тощо.

А.О. Гуч:
«Схильність до розвитку захворювань судин нижніх кінцівок може бути як набутою, так і спадковою. Захворюваність неухильно молодіє, причиною чого є спосіб життя сучасних людей і вплив зовнішніх умов. Саме тому одним із першорядних способів профілактики є раннє виявлення патології, динамічний нагляд у процесі розвитку та після хірургічного лікування. Ультразвукова діагностика — це універсальний метод, який відповідає поставленим завданням.

Важливою вимогою діагностики є виявлення хоча б клінічних проявів судинних патологій на ранніх стадіях в районних чи міських лікарнях і своєчасне скерування пацієнтів до спеціалізованих медичних закладів. На жаль, на остаточну діагностику до нашого інституту дуже часто приїжджають хворі з задавненими захворюваннями, помилковими діагнозами.

Недоліки системи медичної освіти призвели до того, що далеко не всі фахівці УЗД мають уяву про клінічні прояви захворювань, не можуть логічно обґрунтувати отримані дані обстеження. Саме тому 30–50 % діагнозів не відображають істинної картини захворювання.

З другого боку, далеко не завжди першою ланкою діагностики є клініцист. Останнім часом судинні хірурги надають перевагу першорядному ультразвуковому скануванню судин і тільки після цього оглядають пацієнта. Такий стан діагностики, як не прикро, потребує, щоб фахівець ультразвукової діагностики виконав не тільки інструментальне дослідження, а почав процедуру з опитування і огляду пацієнта.

Неприпустимо, щоб першим, хто поставив діагноз захворювання судин кінцівок, був лікар УЗД. Попередній діагноз повинен поставити флеболог або судинний хірург і скерувати пацієнта на УЗ-дослідження для більш точного прояснення картини. Чимало є випадків, коли хірург вказує в направленні — УЗД нижніх кінцівок, без конкретизації проблеми. Тим самим він практично змушує фахівця УЗД проводити зайві дослідження й по суті виконувати роботу клініциста.

Впорядкування відповідальності — процес дуже складний, тому на сьогодні спеціаліст ультразвукової діагностики повинен сам визначити, на що звернути увагу. Тільки тоді його висновок буде не формальним, а стане документом, на який зможуть опиратися клініцисти при обранні способу лікування, прогнозувати його ризики і побічні наслідки. Наприклад, набряки нижніх кінцівок можуть бути викликані серцево-судинними захворюваннями, які призводять до гіпертензії в малому колі кровообігу, наслідком наявності зачеревної пухлини з компресією нижньої порожнистої вени, здухвинних судин, захворювань суглобів, ендокринної патології тощо. Далеко не завжди болі в кінцівках пов’язані з патологією судин.

Зрозуміло, що лікарі УЗД багатопрофільних закладів, особливо які змушені проводити за зміну декілька десятків обстежень, не мають змоги оцінити клінічну картину захворювання. Нерідко вони працюють на застарілому обладнанні з низьким рівнем візуалізації та діагностичних можливостей. Тому їх першочергове завдання — запідозрити проблему, поставити її під сумнів і скерувати пацієнта до спеціалізованого закладу. Причому дуже бажано не проґавити хворобу на ранній стадії розвитку.

Поширеною проблемою ультразвукової діагностики є також те, що при недостатності знань деякі лікарі видають гаданий результат за остаточний, внаслідок чого пацієнт отримує неадекватне лікування, втрачає час і здоров’я. В моєму розумінні, немає нічого соромного в визнанні своєї некомпетентності в цьому питанні та зверненні за допомогою до колег.

Треба відмітити позитивну тенденцію, коли все більше судинних хірургів намагаються засвоїти принципи УЗ-діагностики з метою проведення лазерної або радіочастотної абляції варикозно змінених вен нижніх кінцівок під УЗ-контролем. Це суттєво мінімізує ризик хірургічних помилок, пов’язаних із роботою наосліп, та післяопераційних ускладнень».

Під час теоретичної частини курсу А.О. Гуч надала вичерпну інформацію щодо методології проведення УЗД вен і артерій нижніх кінцівок, розповіла про важливі нюанси дослідження. Наприклад, за якими ознаками треба визначати прохідність вен та недостатність клапанів, як змінюється кровоток у нижніх кінцівках при тих чи інших серцево-судинних захворюваннях і багато інших.

Перший день школи був присвячений патології венозної системи нижніх кінцівок. Лектор звернула увагу на ультразвукову анатомію периферичної венозної системи, характеристику венозної гемодинаміки в нормі та при захворюваннях. При розгляді питань УЗ-діагностики варикозної хвороби основна увага приділялася варіантам поширення патологічного венозного рефлюксу, клініко-гемодинамічним формам варикозної хвороби та її рецидиву після хірургічного лікування, діагностиці тромбофлебіту.

Були висвітлені причини тромбоутворення при тромбозі глибоких вен, ультразвукові характеристики та анатомічні особливості поширення процесу, стадії змін тромботичних мас при розвитку посттромботичної хвороби. Також лектор детально зупинилася на ультразвуковій діагностиці вроджених судинних мальформацій кінцівок.

Темою другого дня була УЗ-діагностика захворювань периферичної артеріальної системи нижніх кінцівок. Алла Олексіївна розповіла про принципи формування спектрограм артеріального кровотоку, критерії діагностики артеріальних стенозів, основні шляхи колатерального кровообігу та їх роль у компенсації регіонарного кровообігу, найтиповіші форми артеріальних оклюзій, охарактеризувала ознаки позитивних результатів реконструктивних операцій та їх ускладнень. Було розглянуто питання УЗД аневризм черевної аорти і периферичних артерій, представлені фактори ризику розриву аневризми, на які слід звертати увагу при дослідженні. Визначено принципи діагностики хибних аневризм анастомозів, післятравматичних артеріовенозних фістул.

Теоретична частина була закріплена проведенням майстер-класу на УЗ-апараті Aplio Platinum Series 300, наданим компанією Canon Medical Systems. Декілька годин лектор ділилася власним досвідом проведення дослідження, відповідала на запитання курсантів, на їхнє прохання демонструвала ті чи інші нюанси практичної роботи.

Дякуємо лектору та слухачам навчального курсу.